На тимчасово окупованій території Мелітополя посилюється тиск на релігійні громади, які не погодилися працювати за встановленими Росією правилами. Йдеться не лише про обмеження богослужінь чи переслідування духовенства, а й про вилучення нерухомості. За оприлюдненими даними, у місті було захоплено щонайменше 15 церков і молитовних будинків різних конфесій.
Такі відомості містяться в аналітичному брифінгу Ініціативи релігійної свободи «Місії Євразія». Документ, датований 11 вересня 2026 року, підготував керівник напряму релігійної свободи організації Михайло Брицина. У дослідженні розглядаються випадки вилучення церковної та приватної власності в Мелітополі, а також механізми, які окупаційна адміністрація використовує для подальшого переоформлення майна.
Захоплені храми використовують для потреб окупаційних структур
Як зазначають автори дослідження, силове витіснення релігійних громад із належних їм приміщень почалося після окупації міста у 2022 році. До літа наступного року цей процес торкнувся значної частини протестантських громад та інших церков, які не перебували під контролем Російської православної церкви.
Після вилучення будівель їхнє призначення нерідко змінювали. Окремі молитовні будинки почали використовувати представники окупаційних силових структур та адміністрації. Інші приміщення, за даними дослідників, були розграбовані або залишилися закритими.
Серед релігійних об’єктів, про захоплення яких повідомляється у брифінгу, згадуються церкви «Благодать», «Слово життя» та Мелітопольська християнська церква. Під час силових дій служителів і вірян змушували залишати будівлі. Разом із нерухомістю громади втрачали обладнання, документацію та майно, що знаходилося всередині.
Після цього можливості для проведення богослужінь суттєво обмежувалися. За інформацією місцевих медіа та правозахисних організацій, духовенству також погрожували відповідальністю у разі продовження діяльності без дозволу окупаційних органів.
Житло священнослужителів оголошують «безхазяйним»
Окремим напрямом стала приватна нерухомість пасторів і священників, які через переслідування залишили Мелітополь. У дослідженні описується механізм, за якого квартири та будинки таких власників вносять до переліків так званого безхазяйного майна.
Після цього нерухомість може перейти під контроль окупаційної адміністрації та використовуватися для поселення інших осіб. За наведеними у брифінгу свідченнями, у захоплених помешканнях можуть розміщувати російських військових, працівників створених РФ органів влади або представників силових структур.
Із подібною ситуацією зіткнувся і автор дослідження Михайло Брицина. Він повідомив, що будинок його родини в окупованому місті також оголосили «безхазяйним», а згодом у ньому оселилися сторонні люди.
Проблема, за даними дослідників, не обмежується поодинокими випадками. Втрата житла загрожує й іншим представникам духовенства, які виїхали з окупованої території та продовжили служіння в регіонах, контрольованих Україною.
Тиск на духовенство супроводжують затримання та допити
Вилученню нерухомості передували репресивні заходи проти релігійних діячів. У матеріалах правозахисників та журналістів описані обшуки під час богослужінь, затримання, допити та погрози. Від окремих громад вимагали пройти перереєстрацію відповідно до російського законодавства.
Відомим прикладом переслідування духовенства стало затримання в Бердянську священників Української греко-католицької церкви Івана Левицького та Богдана Гелети. Вони перебували в російському полоні з листопада 2022 року та були звільнені влітку 2024-го під час обміну.
Про тиск після захоплення Мелітополя також розповідав отець Петро Креницький. За його словами, на початку окупації він доставляв продукти та необхідні речі до населених пунктів, де виник їхній дефіцит. Згодом ситуація для священнослужителів почала швидко погіршуватися, а переслідування посилилися.
Описана в дослідженні система фактично поєднує адміністративний контроль із майновим тиском. Для оформлення документів і збереження прав на нерухомість окупаційні структури можуть вимагати виконання процедур за законодавством РФ. Для людей, які залишили захоплені території або відмовляються виконувати такі вимоги, ризик втрати власності зростає.
«Місія Євразія» продовжує збирати інформацію про порушення свободи віросповідання на окупованих територіях. Організація також працює над «Книгою пам’яті війни», де планує систематизувати відомості про загиблих і закатованих представників різних релігійних конфесій та деномінацій.
