Розслідування щодо колишньої очільниці Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи перейшло на новий етап. НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудову частину провадження та передали до суду обвинувальний акт. Разом з екскерівницею МСЕК у матеріалах справи фігурують її чоловік і син.
Правоохоронці вважають, що протягом 2020–2024 років Крупа могла набути активи, законність походження яких не підтверджувалася офіційними доходами. Загальну суму ймовірного незаконного збагачення слідство оцінює приблизно у 160 млн грн. Водночас остаточну оцінку доказам та винуватості фігурантів має надати суд.
Слідство перевірило походження активів родини
За версією слідства, до операцій із коштами та майном могли бути залучені близькі родичі колишньої посадовиці. Серед іншого, правоохоронці досліджували фінансові операції, декларування активів та механізми, за допомогою яких частина капіталу могла отримати формально легальне походження.
Одним із таких механізмів, як стверджує сторона обвинувачення, був фіктивний продаж нерухомого майна. Отримані таким способом кошти надалі могли виводитися за межі України. За матеріалами розслідування, чоловік Крупи нібито сприяв переміщенню грошей за кордон, після чого їх розміщували на рахунках в іноземних банківських установах.
Значний суспільний резонанс справа отримала ще на початковому етапі слідства. Під час обшуків правоохоронці повідомляли про виявлення великих сум готівки. У медіа справа запам’яталася, зокрема, повідомленнями про майже $6 млн у різних валютах та епізодом із грошима, які під час слідчих дій нібито викидали з вікна.
Провадження розпочали ще у 2024 році
НАБУ почало розслідувати обставини можливого незаконного збагачення у 2024 році. У жовтні того ж року Тетяні Крупі повідомили про підозру. Після проведення необхідних слідчих дій стороні захисту відкрили матеріали кримінального провадження для ознайомлення.
Після завершення цієї процедури антикорупційні органи сформували обвинувальний акт і скерували його до суду. Таким чином, подальший перебіг резонансної справи залежатиме вже від судового розгляду, під час якого мають дослідити зібрані докази та аргументи сторін.
Слідство кваліфікує інкриміновані дії за кількома статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про частину 2 статті 366-2, статтю 368-5 та частину 2 статті 209. Вони стосуються декларування недостовірної інформації, незаконного збагачення та легалізації майна, яке, за твердженням правоохоронців, було одержане злочинним шляхом.
Остаточне рішення має ухвалити суд
Передача обвинувального акта не означає автоматичного визнання фігурантів винними. На етапі судового розгляду прокуратура повинна обґрунтувати висунуті обвинувачення, тоді як захист матиме можливість спростовувати позицію слідства та надавати власні докази.
Особливу увагу під час процесу можуть приділити походженню активів, відповідності задекларованих статків реальним доходам родини, операціям із нерухомістю та переміщенню коштів за межі України. Саме оцінка цих обставин судом визначатиме подальшу юридичну долю обвинувачених.
Справа колишньої керівниці Хмельницької обласної МСЕК стала однією з найбільш резонансних історій, пов’язаних із можливим незаконним збагаченням посадовців системи медико-соціальної експертизи. Після тривалого досудового розслідування провадження переходить у судову площину, де твердження антикорупційних органів мають пройти перевірку в межах змагального процесу.
