Українські громадяни помітно посилили свою присутність на польському ринку нерухомості та стали найбільшою групою покупців серед іноземців. Упродовж 2020–2025 років вони придбали в Польщі майже 38,5 тис. об’єктів. Загальну суму таких інвестицій оцінюють приблизно у 5,95 млрд доларів. Відповідні дані наводить співзасновник FERO Development Віктор Забоєнко.
Особливо помітною тенденція стала останнім часом. За наведеними даними, українці придбали 548 тис. кв. м житлової нерухомості, що відповідає 54,8% площі об’єктів, оформлених іноземними громадянами. Для порівняння, покупці з Білорусі придбали близько 191,7 тис. кв. м.
Зміни добре простежуються і в довшій перспективі. Якщо п’ять років тому частка українців серед іноземних покупців становила близько 39%, то згодом показник перевищив 52%. Найбільше угод традиційно припадає на великі економічні центри — Варшаву, Краків, Вроцлав та Гданськ.
Від оренди українці поступово переходять до власного житла
Однією з причин зростання попиту експерти називають численну українську громаду, яка сформувалася в Польщі. Частина людей, які раніше орендували квартири, після кількох років проживання в країні розглядає придбання власної нерухомості як довгострокове рішення. Додатковими чинниками залишаються прагнення зберегти заощадження та доступність банківського фінансування для людей зі стабільними доходами.
Значна частина угод проводиться із залученням кредитних коштів. Кредитні зобов’язання перед польськими банками мають близько 184 тис. громадян України, а загальний обсяг їхнього кредитного портфеля оцінюється у 13,6 млрд злотих. Приблизно 78% цієї суми становлять позики, пов’язані з житлом.
Середній розмір іпотечного кредиту українського позичальника становить близько 459 тис. злотих. Це нижче, ніж у частини інших іноземних клієнтів польських банків, де середній показник перебуває на рівні приблизно 648–652 тис. злотих.
Водночас у наведеній статистиці українські позичальники демонструють низький рівень проблемної заборгованості. Частка кредитів із простроченням понад 90 днів становить близько 0,4%. Для порівняння, серед польських клієнтів відповідний показник оцінюється у 3,3–3,9%, а в окремих групах іноземних позичальників — у 11–12%.
Скільки українці витрачають на нерухомість
Попри значну кількість угод, за інтенсивністю придбання житла Польща поки поступається деяким іншим європейським напрямкам. За оцінкою Віктора Забоєнка, у Польщі на тисячу українців припадає приблизно шість угод із нерухомістю, тоді як в Іспанії цей показник сягає близько 12,5.
Середня вартість квадратного метра житла, яке купують українці в Польщі, оцінюється приблизно у 12,5 тис. злотих. Середній бюджет придбання готового об’єкта становить близько 155 тис. доларів. Основний попит концентрується в середньому ціновому сегменті, а не на найдорожчих квартирах.
Різниця з українським ринком при цьому залишається суттєвою. За наведеними оцінками, квартира площею 30–40 кв. м у Польщі може коштувати близько 124 тис. доларів, тоді як порівнянний за площею об’єкт в Україні оцінюється приблизно у 39 тис. доларів. Конкретна вартість, однак, значною мірою залежить від міста, району, стану будинку та характеристик квартири.
Банки перевіряють доходи та легальність перебування
Українці можуть претендувати на іпотеку в Польщі, проте фінансові установи перевіряють платоспроможність нерезидентів за низкою критеріїв. Серед ключових умов — підтверджений офіційний дохід, легальні підстави для перебування в країні, номер PESEL та прийнятна кредитна історія. Остаточні вимоги залежать від конкретного банку та статусу заявника.
Правила придбання також відрізняються залежно від виду нерухомості. Оформлення квартири для іноземця зазвичай є простішим, тоді як купівля будинку разом із земельною ділянкою або окремої землі може передбачати додаткові юридичні процедури. У випадках, визначених польським законодавством, іноземному покупцю необхідно отримати дозвіл Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі.
Таким чином, українці перетворилися на одну з найпомітніших груп учасників польського житлового ринку серед іноземців. Масштаб покупок пояснюється не лише міграцією після початку повномасштабної війни, а й поступовим переходом частини української громади від тимчасової оренди до довгострокового проживання та придбання власного житла.
