У Києві завершився щорічний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Подія традиційно об’єднала кінематографістів з усього світу, а головним її акцентом стало нагородження найкращих стрічок. У 2025 році фестиваль проходив із 6 по 13 червня та вкотре довів: українська документалістика розвивається попри виклики війни. Про це повідомляє суспільне Культурне.
Тріумф фільму Мстислава Чернова
Абсолютним лідером цього року стала нова робота Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». Стрічка отримала одразу три нагороди: головний приз у програмі «Docu/Світ», відзнаку програми Rights Now!, а також приз глядацьких симпатій. Журі відзначило, що фільм створює відчуття фізичної присутності на фронті, демонструючи героїзм без прикрас та жорстку правду війни. У центрі сюжету — історія українського взводу, який має пройти укріплений відрізок лісу, щоб звільнити село від російських окупантів.
Програма «Docu/Україна»
Головний приз тут отримала стрічка Ольги Журби «Пісні землі, що повільно горить». Журі наголосило на точності та делікатності, з якою авторка фіксує досвід війни в Україні протягом перших двох років вторгнення Росії. Фільм показує, як суспільство поступово проходить шлях від паніки до усвідомлення невідворотності втрат і руйнувань, які стають частиною щоденного життя.
Інші нагороди фестивалю
- У категорії «Docu/Коротко» переміг фільм Марії Касас Кастільйо «Пил — це кит, це сонячне світло», що поетично досліджує крихкість існування людини.
- Спеціальні відзнаки отримали стрічки «Про святе і грішне» Ґієдре Бейноруте, «Мама Мікра» Ребекки Бльохер та «Листи до Хави» Наджиби й Расула Нурі.
- Нагороду спілки кінокритиків здобув фільм Аліни Горлової, Єлизавети Сміт і Семена Мозгового «Мілітантропос», який через багатоголосся героїв показує, як народ адаптується до насильства і втраченого простору.
- Премію імені Андрія Матросова вручили Дарії Пеньковій за короткометражку «Де мій бронік?».
- Студентське журі відзначило Анну Рубі («Твоє життя без мене») та Аполену Рихлікову («Межі Європи»).
Значення події
Docudays UA уже багато років залишається платформою, яка піднімає складні моральні й суспільні питання. Цьогоріч він ще раз підкреслив: документальне кіно здатне не лише зберігати пам’ять про війну, а й відкривати шлях до суспільного діалогу, що особливо важливо для країни, яка виборює свободу.
