В Україні реальна кількість людей, які залишилися без даху над головою, може бути у рази більшою, ніж фіксує офіційна статистика. За окремими оцінками, ця цифра здатна перевищити мільйон осіб. Про це під час засідання парламентського Комітету з питань соціальної політики та прав ветеранів розповіла представниця благодійного фонду «Depaul» Марія Довбенко, спираючись на результати спеціального дослідження ситуації з бездомністю. Про це пише кореспондент Укрінформу.
Розрив між офіційними даними та реальністю
Найпоказовіше в цій історії — прірва між цифрами держави й тим, що бачать на місцях волонтери. За словами Довбенко, у документах Мінсоцполітики значиться близько 12,5 тисячі бездомних. Однак дослідження, яке фонд провів разом із Національним інститутом демографії, дало зовсім іншу картину — приблизно 100 тисяч осіб.
І це ще не межа. Адже в підрахунок потрапили лише ті, кого вдалося знайти: людей опитували в муніципальних та громадських притулках, фіксували біля точок безкоштовного харчування. Проте велика частина бездомних узагалі не звертається по допомогу й лишається поза будь-якою статистикою. Якщо додати й цю категорію, то, за експертними прикидками, мова може йти вже про понад мільйон людей.
Хто вони, українські бездомні
Дослідження суттєво коригує звичні уявлення про те, хто опиняється на вулиці. Переважна більшість — це чоловіки, їх майже 69%. Найчисленніша вікова категорія — люди від 41 до 60 років, на них припадає близько 86% усіх опитаних. Понад дві третини (63%) не мають власного житла вже понад два роки.
Що ж штовхає людей на вулицю? Головними причинами експерти називають війну, родинні конфлікти та махінації з нерухомістю. Окремо варто виділити внутрішньо переміщених осіб — саме вони становлять найбільш незахищену групу, аж 40% від опитаних. За словами експертки, це прямий сигнал: держава поки що не дає ради ситуаціям, коли переселенці не в змозі забезпечити себе житлом і врешті опиняються просто неба. Ще одна вразлива категорія — ветерани.
Довбенко окремо наголосила, що стереотип про бездомного як людину з обов’язковою залежністю сильно перебільшений. Так, 63% опитаних заявили, що ніколи не мали проблем з алкоголем, а 92% — із наркотиками. Втім, зі здоров’ям справи кепські: майже 59% оцінюють свій фізичний стан як поганий чи дуже поганий. Роботи не має 78% опитаних, і лише 6% працюють на постійній основі. Основним же джерелом доходу для більшості лишаються державні виплати.
Як суспільство ставиться до проблеми
Опитування звичайних українців теж показало цікаві результати. Три чверті людей (76%) переконані, що саме повномасштабна війна погіршила ситуацію з бездомністю. При цьому переважна більшість — 89% — визнає бездомних повноправними членами суспільства, а 64% зізнаються, що відчувають співчуття під час зустрічі з ними. Парадокс у тому, що позитивним реальне ставлення соціуму до таких людей вважають лише 14% опитаних.
Саме дослідження під назвою «Бездомність в Україні в умовах війни: оцінка ситуації та суспільні настрої» проходило в кілька етапів і охопило одразу три групи — самих бездомних, профільних експертів та широкий загал. Методом особистих інтерв’ю у квітні 2026 року опитали понад тисячу бездомних у Києві, Одесі, Харкові та Львові. Паралельно провели експертні бесіди з керівниками профільних установ і загальнонаціональне телефонне опитування 1200 українців з усіх областей, окрім тимчасово окупованих територій. Роботу виконав благодійний фонд «Деполь Україна» спільно із соціологічною групою «Рейтинг» та Інститутом демографії імені Михайла Птухи НАН України.
